- призвичаїти
- —————————————————————————————призвича́їтидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
призвичаєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
призвичаїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
призвичаєний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до призвичаїти. || призвича/єно, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який звик до чого небудь … Український тлумачний словник
призвичаїти — див. призвичаювати … Український тлумачний словник
призвичаїня — ня, с. Св. Звучка … Словник лемківскої говірки
призвичаїтися — див. призвичаюватися … Український тлумачний словник
призвичаєний — [приезвиеча/йеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
призвичаїтися — [приезвиеча/йітиес а] йус а, йіс :а, йіц :а, йац :а … Орфоепічний словник української мови
призвичаюваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
призвичаювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови